ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ
Вы можете оставаться гостем на нашем форуме, но чтоб получить больше информации вам следует пройти регистрацию.
ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ

Объявлен набор в школу славянского язычества. Открыт набор в Школу Рунической Магии и Мантики. Запись в школы производится в административном разделе в подразделе "Запись на обучение в школы форума Другая реальность".
Славянские праздники
Праздники славян
Последние темы
» ЗДРАВСТВУЙТЕ!
Народний календар.Весняні свята EmptyСегодня в 1:44 pm автор MilayaLana

» Толкование ваших снов
Народний календар.Весняні свята EmptyПт Авг 07, 2020 4:04 pm автор Татьянушка

»  Денежное дерево
Народний календар.Весняні свята EmptyПн Май 25, 2020 5:49 pm автор wild woman

» Как проверить работают ли на вас руны? (с) Серый Ангел
Народний календар.Весняні свята EmptyПн Апр 06, 2020 1:09 am автор Раинна

» «Как сохранять спокойствие во время карантина "
Народний календар.Весняні свята EmptyЧт Апр 02, 2020 10:51 pm автор wild woman

» Красим пасхальные яйца правильно
Народний календар.Весняні свята EmptyСб Мар 21, 2020 6:27 pm автор Scheila

»  Как вызвать домового, как общаться с домовым
Народний календар.Весняні свята EmptyПн Мар 16, 2020 10:18 pm автор wild woman

» что нужно для отливок
Народний календар.Весняні свята EmptyПн Мар 16, 2020 6:01 pm автор А.Триян

» Крадники - Энергетические ловушки.
Народний календар.Весняні свята EmptyЧт Мар 12, 2020 2:07 pm автор wild woman

» С 8 марта!
Народний календар.Весняні свята EmptyВс Мар 08, 2020 7:36 pm автор TAIRU

» Тайны колоды Ленорман
Народний календар.Весняні свята EmptyСб Фев 15, 2020 4:54 am автор wild woman

» "Как гарантированно получать желаемое или о том, как говорить, что б нас услышали. "
Народний календар.Весняні свята EmptyСб Фев 08, 2020 5:55 am автор wild woman

» Став "ЗОМ" (закрыть от всех мужиков)
Народний календар.Весняні свята EmptyСб Фев 08, 2020 12:35 am автор ингвар

» Доброго времени суток
Народний календар.Весняні свята EmptyПн Фев 03, 2020 10:16 pm автор ингвар

» Арабский талисман кукла от черной магии
Народний календар.Весняні свята EmptyПт Янв 31, 2020 4:04 pm автор donkan

Кто сейчас на форуме
Сейчас посетителей на форуме: 57, из них зарегистрированных: 1, скрытых: 0 и гостей: 56 :: 1 поисковая система

Татьянушка

Больше всего посетителей (458) здесь было Пт Мар 20, 2015 4:45 pm

Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ » Белая магия » Украинская магия » украинские народные приметы и поверия » Народний календар.Весняні свята

Народний календар.Весняні свята

Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

laima

laima
Березень (Явдохи, Сорок Святих, свято св. Алексія, Хрести)

Рік в українців, як і в усіх інших слов'янських народів, складався із двох циклів, відповідно і новоріччя святкувалось двічі. Весняне новоріччя розпочинали зустрічати в день Явдохи (14 березня), це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.

Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків»:

Благослови, Боже,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Ой, весна в човничку,
Літечко в возочку.

У цей день наші предки зустрічали весну, виходячи до схід сонця на горби, ставали на воротях або вилазили на дерева і закликали її. Деякі з магічних заклинань весни збереглися і до цієї пори:

Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам квіточок.

«Жайворонки», «соловейчики» дарувались весні як жертвоприношення. З Явдохи починаються і магічні весняні ігри — «веселки», «гаївки», «гагілки», «ягівки» (так вони називались у різних місцевостях), що «допомагали» весні у її оновлюючій роботі. Виконувались веснянки аж до Зелених свят.

22 березня, на Сорок Святих, повертались із вирію шпаки та жайворонки — вісники весни, школярі цього дня приносили своєму вчителю сорок бубликів, ходили з обрядовими «жайворонками» і славили прихід весни:

Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по гороньках сніженьки лежали,
Іще по долинах криженьки стояли?
— Не сам же я вийшов. Бог мене послав,
З правої рученьки ключики давав
З правої рученьки літо відмикати,
З лівої рученьки зиму замикати.
Я тії сніги ніжками потопчу,
Я тії криги крильцями поб'ю.
І кубелечко я собі зів'ю,
І в кубелечку діток наведу.

У день Сорока Святих Мучеників у багатьох регіонах України «гукали» весну — збиралися за село на горбах, співали веснянок і при цьому перегуку валися.
Від Сорока Святих ще буде сорок морозів, але весна вже близько.

30 березня відзначалося свято святого Алексія, яке у народі мало назву «Олекса теплий». Діти слухали на водоймах, як щука пробиває хвостом кригу Щовечора після роботи хлопці й дівчата збирали в гурти, дівчата співали веснянок. Пасічники цього дня виставляли вулики на пасіку, беручи із собою ікону Зосима і Саватія — покровителів бджільництва. Освячуючи вулики іконами, вони примовляли «Бджоли, готуйтеся, йдіть, не лінуйтеся. Приносте густі меди, воски та рої Богу на славу, а мені на пожиток».

У березні, в третю неділю Великого посту, святкувалась Христя. Цього тижня, який називався ще «хрестопоклінним», по всій Україні випікали хліб у формі хреста. Частину спеченого хліба з'їдали, а другу — ховали до комори в зерно. Коли сіяли ячмінь чи овес, ярову пшеницю, господар брав і собою той хліб у поле. Його клали на землю, молилися Богу, з'їдали частину і промовляли: «Господи поможи, Господи, благослови. Дай, Боже, і на той рік їсти свій хліб». Залишки хліба закопували на полі щоб був кращий урожай.

Квітень (Благовіщення, Благовісник, Вербна Неділя, Великдень)

У квітні відзначали велике весняне свято Благовіщення. Це свято воскреслої землі, пробудження життєвої сили природи. Цього дня, вважали слов'яни, Дух світла благословляє Землю і все живе ній. На Благовіщення прилітає ластівка — Божа птиця. З цього дня починалися постійні молодіжні дитячі весняні ігри. Як правило, це були хороводи та подібні до них ігри, які збереглись від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Це важливі обряди, які виконувались під керівництвом старшого в роді та мали на меті пробудити життєву енергію рослин, ріст яких імітувався в іграх типу «Кривий танок».

Пізніше рухи стали супроводжуватись піснями, які й здобули, зрештою, першість у розумінні важливості ігор.
У церкві на Благовіщення святились проскури, вони вважалися цілющими і зберігалися на божнику ніж образами. Товчену проскуру змішували із землею і сіяли на межах лану, «щоб він родив і щоб град посіву не побив».

За народними повір'ями, цього дня Бог благословляє землю і все починає рости, з'являються перші квіти, з якими пов'язані магічні ритуали топтання рясту та заворожування пролісків.

8 квітня — Собор архангела Гавриїла, по-народному — Благовісник. Цього дня, за народними уявленнями, грім і блискавка прокидаються від зимового сну. Здавна землероби у цей день освячували зерно для посіву. Вважалось, що, змішане з іншим насінням, це зерно дасть добрий урожай. Від Благовісника починали засівати ярові.
Виходили на першу сівбу натще, перша жменя кидалась навхрест із примовкою: «Уроди, Боже, добре зерно на мій хрест». Під час засівання годилось говорити, стишивши голос, і ні в якому разі не лаятись, бо виросте бур'ян.

Закінчення першого дня сівби відзначали як велике свято, вдома сівачів зустрічали з хлібом-сіллю, готувався святковий обід, а дітям цього дня дарували нові сорочки або чоботи.

Після Благовісника починалися свята перед Великоднем. Оскільки це свято не має чітко усталеної дати, деколи Великдень випадає і на Благовіщення, відповідно зсуваються і свята, що йому передують.

Перед Великоднем тривав Великий сорокаденний піст, кожен тиждень якого мав свої назви і свята. Перший називався «збірним», четвертий — «середохресним», п'ятий — «похвальним», шостий — «вербним», сьомий — «білим». Найбільш любимі в народі останні два.

На вербному тижні, у неділю, святили вербу. Коли закінчувалась служба і вербне гілля окроплювалось водою, люди йшли додому, щоб якнайшвидше виконати магічні ритуали. Наші пращури вважали вербу священним деревом (так само, як вишню чи явір) і приписували їй магічну силу, тому господаря поспішали посадити гілочку освяченої вербички на городі чи в полі і поставити невеличкий букетик під образами.
Діти хльоскали один одного прутиками, примовляючи:

Не я б'ю — верба б'є,
За тиждень — Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Спаси і сохрани, Матір Божа,
Під своїм покровом.

На це хльоскання ображатись не можна булав оскільки верба давала силу і здоров'я. Перейшов цей обряд і на тварин, їх виганяли вперше на пасовисько лише освяченими вербовими прутиками. Ці ж патички служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, «щоб град припинився», їх клали в купіль дитяти та обкурювали ними хату від хвороб.
У дні «білого» тижня годилося прибирати і білити хати, а на Чистий четвер до схід сонця закінчити нам водити чистоту в господарстві й самому помитись — це дасть здоров'я на цілий рік. Вдень спалювалося торішнє листя та бадилля. Своєрідний ритуал очищення людини і землі вогнем і водою супроводжувався словесними заклинаннями.

Так, підпалюючи вогонь, чоловік повинен був проказати: «Смерте, смерте, іди на ліси, іди на безвість, іди на море. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співали і за море почвалала».

У Чистий четвер стригли дітей, прали білизну та одягались у все чисте, святкове. Увечері, після відправи «страстів», люди несли додому запалену свічі ку, намагаючись зберегти вогонь до приходу додому і з цією метою її несли у спеціальному ліхтарі з паперу. Формою ліхтар повинен нагадувати зірку чи місяць. Полум'ям цієї чудодійної «страсної» свічки випалювали хрест на сволоку в хаті — це був найкращий оберіг від злої сили. Ця свічка так само вважалась священною: її запалювали під час великої грози із громом, під час хвороби когось із домашніх, щоб полегшити пологи породіллі тощо.

Наступного дня, на Страсну п'ятницю, постились зранку до виносу плащаниці з вівтаря. Виконувати якісь роботи, крім випікання паски та садіння капусти, не можна було.

У Великодню суботу готували крашанки. За повір'ями, виготовлені цього дня писанки чи крашанки зберігаються протягом усього наступного року.

На Великдень до церкви збиралось все населення села, святили паски, яйця, сир, печених поросят, сало, ковбаси.
Вдома вся сім'я сідала до святкового столу, а перед тим усі вмивались із череп'яної миски з трьома червоними крашанками. Першими вмивались дочки, потім сини, мати і наприкінці батько. Після кожного вмивання воду зливали, не займаючи крашанок, вони залишались дочкам, «щоб гарні були». Потім усією родиною молились перед божником. Після молитви батько брав миску із свяченими стравами і тричі обходив стіл, після цього ділив свячені крашанки й паску, даючи кожному по шматочку зі словами: «Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника в щасті й здоров'ї». Починався обід з паски та яєць, потім їли шинку, порося й інше.

Після розговіння селяни збирались на великодні ігри: гойдались на гойдалках, гралися крашанками в «навбитки», «котка», «відгадки» тощо. Рештки крашанок та писанок топтати ногами чи просто викидати — великий гріх: Бог покарає хворобами. Шкаралупу викидали на стріху хати або в річку, струмок тощо.

Дівчата ходили на веснянки у найкращому одязі, заквітчані вінками, а хлопці збирались біля церкви — стріляти з гармати.

Наступного дня хлопці обливали дівчат водою, а ті дарували їм крашанки чи писанки. Цього ж дня ходили сім'ями в гості, обмінювались писанками, діти носили паски та писанки хрещеним, їх називали «волочобниками», а день — «волочильним».
Традиції та звичаї Великодня — не лише християнські, а й поганські, оскільки здавна цей день вважався днем повного очищення землі й людей — звідси обряди, пов'язані з вогнем та водою. Стародавній звичай випікання паски походить від звичаю жертвування сонцю священного короваю, а щодо значення писанок, то вони наділені магічною силою оберега, символу зародження життя.

Другий тиждень після світлого свята — поминальний: на цьому тижні у певний день люди з хоругвами, хрестами, співаючи вирушали на цвинтар на «гробки», «могилки», «проводи». Там правилася спільна панахида, а потім на могилах родичів справлялась тризна. На загальному обіді роздавали коливо з медом, а на могилах викладали крашанки, паски, свячену сіль і виливали чарку горілки, примовляючи: «Дай нам, Боже, довго на цім світі проживати, в добpi-щасті панувати, а померлим царства Божого дії ждати»; «Їжте, пийте, споживайте і нас, грішним споминайте».

Могилки впорядковували заздалегідь, висаджуй вали квіти, поправляли хрести тощо, причому, це стосувалось і тих могил, за якими вже не було кому доглядати.


Травень(день св. Юрія, Трійця)

На 6 травня припадає день святого Юрія, за язичницьких часів — день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускав тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували ні нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю» Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби.

Взагалі, роса на Юрії вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротях, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротях, дверях тощо.
Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси.
Перше літне свято — Трійця, або Святого Духа. Тиждень перед Трійцею відзначався як «зелений», «клечальний» або «русальний», а три останні дні вважались Зеленими святами.

На Зелений тиждень дівчата в полях, на левадах, у лісі «завивали вінки» чи березу. Зміст обряду досить простий: зранку дівчата готували обрядові пироги та яєчню, плели вінки з полином, потім ішли до лісу, де частувались під березами або прямо посеред поля. Після цього розходились парами завивати вінки на березах чи колосках. Робилось це обережно, аби не пошкодити гілля дерев чи колоски, а на Трійцю перевіряли їх, визначаючи за свіжістю, кому судилось скільки жити.

Зелений четвер ще мав назву Русалчиного Великодня. За повір'ями, цього дня виходять русалки і спостерігають, чи всі традиції чітко виконуються. А треба було лишати на межах полів та на вікнах хліб, розвішувати на деревах полотно для сорочок русалкам тощо. Не можна було працювати, ходити в поле і на річку поодинці, обов'язково мати при собі любисток чи полин — обереги від русалок.

На Зелені свята водили «тополю». Це відгомін вшанування рослин як символів урожаю, здоров'я і краси: найвищу на зріст дівчину прикрашали хустками, намистом, квітами і водили селом. Дівчина повинна була кланятись усім зустрічним, бажати їм доброго здоров'я і врожаю, за що дівчата одержували подарунки.

У Клечальну суботу дівчата, молодиці та діти зранку йшли збирати зілля та ламати гілки певних дерев, аби прикрасити хати та господарські будівлі. Вважалось, що у цьому клечанні ховаються душі померлих, які прилітають, щоб оберегти хату від нечисті. Клечанням також вистеляли долівки у хатах, з них робились захисні хрести, плелись вінки, що мали силу оберега.

У Клечальну неділю зранку святково вбрані люди вирушали до церкви, дівчата обов'язково прикрашали голови вінками, у руках несли букети полину, барвінку, любистку. Після обідні всі збиралися біля храму, де на майдані була закопана висока паля, прикрашена гіллям і квітами, коло неї посаджені клени, лили, берізки, тут молодь водила хороводи, співаючи троїцьких пісень.


Народний календар.Весняні свята 95b172d4224c

Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения