ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ
Вы можете оставаться гостем на нашем форуме, но чтоб получить больше информации вам следует пройти регистрацию.
ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ

Объявлен набор в школу славянского язычества. Открыт набор в Школу Рунической Магии и Мантики. Запись в школы производится в административном разделе в подразделе "Запись на обучение в школы форума Другая реальность".
Славянские праздники
Праздники славян
Последние темы
» Тайны колоды Ленорман
Містерії Купальського свята EmptyСб Фев 15, 2020 4:54 am автор wild woman

» Как проверить работают ли на вас руны? (с) Серый Ангел
Містерії Купальського свята EmptyЧт Фев 13, 2020 11:20 pm автор Puma778

» "Как гарантированно получать желаемое или о том, как говорить, что б нас услышали. "
Містерії Купальського свята EmptyСб Фев 08, 2020 5:55 am автор wild woman

» Став "ЗОМ" (закрыть от всех мужиков)
Містерії Купальського свята EmptyСб Фев 08, 2020 12:35 am автор ингвар

» ЗДРАВСТВУЙТЕ!
Містерії Купальського свята EmptyВт Фев 04, 2020 4:07 pm автор Эфа

» Доброго времени суток
Містерії Купальського свята EmptyПн Фев 03, 2020 10:16 pm автор ингвар

» Арабский талисман кукла от черной магии
Містерії Купальського свята EmptyПт Янв 31, 2020 4:04 pm автор donkan

» Крадники - Энергетические ловушки.
Містерії Купальського свята EmptyПн Янв 27, 2020 9:56 pm автор Раданира

» С Рождеством!
Містерії Купальського свята EmptyВт Дек 24, 2019 9:14 pm автор TAIRU

» Представьтесь, пожалуйста
Містерії Купальського свята EmptyПт Дек 13, 2019 1:31 am автор Тата 72

» Мой аккаунт "жив"! Прошу не удалять!
Містерії Купальського свята EmptyВс Дек 08, 2019 11:48 am автор Magnetics

» Толкование ваших снов
Містерії Купальського свята EmptyПн Ноя 18, 2019 6:12 pm автор wild woman

» О реализованных и реализуемых не канторовских множествах.
Містерії Купальського свята EmptyЧт Сен 19, 2019 12:35 am автор Huseyn

» Набор на обучение "Магия свеч"
Містерії Купальського свята EmptyВс Сен 15, 2019 3:24 pm автор Натали 71

» Приветствую всех!
Містерії Купальського свята EmptyВс Сен 15, 2019 2:26 pm автор Натали 71

Кто сейчас на форуме
Сейчас посетителей на форуме: 76, из них зарегистрированных: 1, скрытых: 0 и гостей: 75 :: 1 поисковая система

Дикая Пустошь

Больше всего посетителей (458) здесь было Пт Мар 20, 2015 4:45 pm

Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ » Белая магия » Украинская магия » познавательное » Містерії Купальського свята

Містерії Купальського свята

Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

laima

laima
Свято Купайла - громадське масове свято, що святкувалось в купі, купно і супроводжувалось купанням.
Це чарівна пора, коли рік ділиться сонцеворотом (сонцестоянням) навпіл, починаються жнива,
сонце повертає з літа на осінь, а дні починають коротшати. Лише в Купальську ніч Перун запалює на папороті квітку щастя. Вона розквітає тільки раз на рік. Рівно опівночі в темній глушині там, куди не заходить курячий голос, з тріскотом, наче грім з неба, вона спалахує, вмить виростає вгору і горить блакитним вогнем, але зразу ж осипається. Добрі душі - духи навколо неї радіють, а пахощі від її цвітіння ідуть по всьому лісі. Сміливцю, який встигне зірвати цю блискучу, наче полум'ям охоплену квітку, відкриваються всі таємниці світу. Але квітка людського щастя дається лише молодим хлопцям, тільки їм віщує долю. Дівчатам вона не попадається. Щасливець, який відшукає квітку щастя, в змозі причарувати найкращу дівчину, яка, одружившись з ним, буде вічно молода і гарна, а діти здорові та роботящі. Володар квітки розумітиме мову всякого створіння, без зайвих труднощів може бачити, де в землі закопані скарби, навіть закляті і не боятиметься лихих сил та відвертатиме від своєї ниви град, грім, зливи. За ту квітку завжди буває страшна боротьба ворогів світлих сил з добрими духами. Той хто її дістане, усе на світі знатиме.

За повір'ям, людина споконвіку шукає це чарівне зілля кохання. Та злі сили не допускають її до чудодійної квітки. Ніч на Купала дуже темна, і чари найсильніші. Ніч найчарівніша, і злі сили стережуть папороть і інші чудодійні зела, які вперше розцвітають цієї ночі. У Купальську ніч злі сили перебувають скрізь і всюди: і на деревах, на землі і на воді. В лісі блукають вовкулаки, мерці, лісовики, домовики, мавки, русалки, потерчата... Щоб не причепились русалки, дівчата в цей час носять під пахвою полин.
Господарі оселі та обійстя освячують чарівним зіллям, зібраним торік в ніч на Купала, бо всяке зілля в ту ніч набирається незвичайної сили і знахарі зривають його для чарів. Найголовніші трави: Іванів цвіт (святоянське зілля), лопух, богородська трава, ведмеже вухо. Дівчата виплітали з них вінки і пускали на воду і ворожили по тому, як ті вінки пливли: чий тонув - та з дівчат не вийде заміж. Вінки з богородської трави (чебрець) святили і зберігали протягом року. Під час хвороби людей чи тварин напували зіллям із тих вінків. Розрив трава, Іван-та-Мар'я, ведмеже вушко, чорнобильник - це чарівне зело кидають у вогонь і загадують бажання. Від дому нечисту силу відганяє плакун-трава, від злих духів на вікнах розкладають жалку кропиву, а в хлівах - осику. Серби і хорвати з цією ж метою огороджують село недопалками купальських смолоскипів. Телят цієї ночі не відлучають від корів, щоб нечиста сила не доїла. Дерева і рослини в цю ніч радіють, веселяться між собою і переходять з місця на місце; тварини розмовляють людською мовою, вода в річках на мить перетворюється на срібло, а блискавка - нікого не вбиває.

Бог Сварог відкриває Небесну браму, тому всі молитви людей будуть почуті богами. В цю ніч гріх лишатися в хаті, а щоб бува лиха сила не поселилась в господарстві, люди прагнуть побути під зоряним царством духа своїх предків. В цей час сила Сонця і Води розвивається до найбільшої міри, бо тоді всі небесні сили ніби купають землю, даруючи найбільшу родючу силу її плодів. На це свято люди купаються у воді, обливаються джерелицею, качаються по росі і стрибають через вогонь, котрий має горіти цілу ніч.
Купальські вогні мають життєдайну, оберігаючи, очищаючу силу, а вода на Купала - чародійна, лікувальна, цілюща. Від несміливості, втоми, боязні людину очищують саме ці святі вогонь і вода.

Купальське вогнище називається ще Собітка (со-битіє, буття разом)

Купальські вогні - символ небесного Сонця - розкладають тільки здорові хлопці, що не мали ніяких вад і вважалися за порядних. Вони здобувають живий вогонь тертям сухих дерев. На Поділлі запалення багаття доручали кільком дідам, які до появи вечірньої зорі одним із примітивних способів мали добути "новий" вогонь. Купальським багаттям приписували родючу і очисну силу.
Важливого значення надавалось і ритуально-очисним функціям вогню (обкурювання димом, символічне спалювання, переведення через вогонь з метою позбутися хвороби, відвернути злих духів тощо). Вірили, що стрибаючи через вогнище можна позбутися нещастя, хвороб, злих чарів, злиднів і безплідності. В полум'ї багать матері спалювали сорочки хворих дітей, сподіваючись на їх одужання... Розкладається ж багаття між Купайлом і Купайлицею.
Купальські вогні - символ небесного Сонця - розкладають тільки здорові хлопці, що не мали ніяких вад і вважалися за порядних. Вони здобувають живий вогонь тертям сухих дерев. На Поділлі запалення багаття доручали кільком дідам, які до появи вечірньої зорі одним із примітивних способів мали добути "новий" вогонь. Купальським багаттям приписували родючу і очисну силу.Важливого значення надавалось і ритуально-очисним функціям вогню (обкурювання димом, символічне спалювання, переведення через вогонь з метою позбутися хвороби, відвернути злих духів тощо). Вірили, що стрибаючи через вогнище можна позбутися нещастя, хвороб, злих чарів, злиднів і безплідності. В полум'ї багать матері спалювали сорочки хворих дітей, сподіваючись на їх одужання... Розкладається ж багаття між Купайлом і Купайлицею.

Для багаття хлопці заготовляли заздалегідь хмиз, плели козубка з рогози і тягли його селом. Хлопці співають:
- Купайло, Купайло! Де ти зимувало? - Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі, Зимувало в пір'ячку, Літувало в зіллячку.
Кожен господар мав дати Купалові вийшла з ужитку дерев'яну річ, лопатку, а чи граблі Для вогню накладалося різне ломаччя, яке "крадуть" по всьому селу, здебільшого там, де є дівчина на виданні. Двоє хлопців впрягаються в воза і тягнуть його, а інші підпихають іззаду. На возі стоїть величезний плетений кошик, а в ньому старі відра, ночви, корзини, солома, околото, клоччя, одежа, взуття... Все це має згоріти в чарівному купальському вогнищі, яке очистить село від бруду, хвороб і всякої напасті. Біля кожної хати віз урочисто зупиняється, і парубки ведуть переговори з господарями, а взявши своє їдуть далі з піснями. Котрі меткіші намагаються вкрасти старе колесо, що потрібне для веселої забави. Господар, хоч і бачить, та не сердиться.

Вогні розкладалися лише в лісі на поляні, на лузі... Спочатку в землю
вбивали високу деревину, а навколо неї накладали різний хмиз. Здобувши живий
вогонь, запалювали від нього спочатку смолоскипи, якими підпалювали багаття
чотири хлопці одноразово з чотирьох протилежних сторін.
Молитва перед запалюванням: Славимо Огнебога Симаргла
Що споживає дерево й солому
І вогнекурделицю розвіває
Вранці, і в день і ввечері
І йому вдячні за сотворені
Борошна і пиття, які є їжею,
Що зберігаємо в попелі,
А вогонь роздмухуємо щоб горіло.
Далі хлопці домовляються, хто яку дівчину буде ловити, обступаючи дівочий хоровод кільцем.
Існує стародавній звичай купатися в ріках перед тим як стрибати через вогонь. Скупавшись, дівчата кладуть собі на голови вінки з сокирок, барвінку, нагідок, дзендзіверу та дикої рожі.

Хлопці по старшині один за одним стрибають через вогонь. Якщо хтось цього не зробить, то цілий рік кволітиме; якщо ж вдало тричі перестрибне через вогонь, то здоровішим і багатшим буде. Якщо пара, перестрибнувши через вогонь, не роз'єднає руки над полум'ям, то восени весілля гулятимуть. Якщо злякається хто - пропало весілля. Пара, яка перестрибне вдало тричі, не зачепивши огонь, побереться і щасливо житиме, а діти ростимуть здоровими, розумними і не хворітимуть. Стрибають і поодинці. Чим вище стрибнеш, тим вище буятимуть у полі жито, пшениця, овес і просо. Перед тим, як стрибати через вогонь парубок здіймає з голови дівчини вінок і кладе собі на голову, а на дівчину одягає свою шапку. Далі беруться за руки і стрибають. Перестрибнувши пара проходить навколо "Купала" і стає позаду інших учасників гри, обмінявшись шапкою і вінком. Хлопці стрибають через вогонь і скакають у хвилі Дніпрові. Дівчата пускають вінки, а хлопці намагаються дістати вінок любимої дівчини. Після того як кожна пара тричі перестрибне через вогонь, подекуди хлопці вогнище гасять і всі учасники гри розходяться по домах. Якщо ж стрибають через кропиву чи будяки, чортополох (забава для підлітків), то цей бур'ян несуть до річки і кидають у воду.

Купальський вогонь знищує все зле: хвороби, нещастя, злидні. Тому спалювали старий одяг, непотрібні чи зіпсовані речі.
В Купальському вогні спалюють смерть - Марену, а її попіл (По+Палу) є також очищувальним і таким, що запобігає хворобам і нещастям.
Попіл з купальського вогнища беруть для посипання подвір'я та городу, для здоров'я і родючості. Волхви брали його для лікування хворих, замовляння та чаклування.

В Країні (Югославія) малих дітей, які самі перестрибувати не можуть, матері переносять через вогонь для здоров'я.
Лікувальні властивості вогню, диму і попелу (По+Палу) пов'язані з причетністю до життєвої сили сонячного бога Пала. Згадаймо слова: паливо, палати, палко, запал, спалах, палій, палахкотіти, палітра, палата, палац, палиця, палка, паланга, паламар, паломник, паляниця-жертва Палу. Великий Коровай є жертвою богу Купайлу. Священик проходить з ним перед тими, що зібрались на свято, і кожен повинен доторкнутися правою рукою хліба. Загадавши бажання, треба кидається у вогонь. Тоді ж освячується їжа, принесена учасниками свята...
Марена - богиня весни, жінка Купайла. Часом пов'язують її з Мокошею (богиня дощу, покровителька пологів і породіль, богиня-праля). З часом вона переродилась на підступну жінку-чарівницю, а то й смерть. Назва Марена, Морина, Морена походить, можливо, від "Морський" - як і назва Марурів, супутників арійського змієборця Індри.

Таємно споряджали Марену. Ляльку в зріст людини плели із соломи, вбирали наче живу людину, одягали вишиту жіночу блузу, підв'язували плахту і фартуха, скріпляючи однією чи двома крайками, а шию прикрашали намистом, на ноги зодягали сап'янці чи подекуди каптур. Прикрашають її також вінками, квітами та стрічками, а то й свічками.
Біля Марени ставлять Купайла, прив'язують їх до дерева й співають та танцюють навколо них. По всьому цьому Марену кидали в воду або спалювали чи закопували в землю.

А чоловіки в цей день викачуються в купальській росі, щоб бути здоровими.
Поки хлопці заготовляли дрова, дівчата йшли до лісу чи на луки і потайки від хлопців плели віночки, робили Купайла і (чи) Марену - прибирали стрічками живу березову гілку. Все супроводжувалось піснями: "А ми рутоньку посіємо.:."
Дівчата сідали колом під деревом над водою. Усі квіти розкладали купками: барвінок, боркун-зілля і т.д. До кожного вінка мусять увійти всі чарівні зілля лісу і поля та городні - любисток, ласкавці...

Співають: "...Ой зів'ю вінок та на всі святки...".
Ніхто з хлопців не повинен бути при плетінні.
На Київщині в минулому столітті Марену готували в такий спосіб. Зрізували
гілляку з вишні з трьома сучками (один для голови, а двоє для рук) і увивали
квітами, стрічками та намистом, Одна з дівчат, одягнувши на голову вінок, несла
мовчки опудало на вигін, а решта супроводжували її піснею:
"Ходили дівочки коло Мареночки..." Діставшись левади, дівчата насипали невеличку купку жовтого піску,
вправляли в неї Марену і водили хороводи.
Приходили хлопці і відбирали Марену, пританцьовували та приспівували жартівливих пісень.
Дівчата в цей час готували іншу ляльку і хлопці вдруге відбирали її. Дівчата не гнівались за такі витівки, шкодуючи лишень, що парубкам дісталась найгірша, вони ж мовляв, зготують для себе кращу. Цю третю робили, як і Купалу з соломи та кропиви, а потім ляльки спалювали, або ж кидали в воду,..

У давніші часи за Марену правувала велика гілка, зодягнена в лахміття. її
встромлювали в землю, прикріплювали поруч з нею свічку й запалювали. Під цей
вогник водили хоровод, наспівували:

Зійди, сонечко, на Івана, Стогни, земля, під Купалом! Ой ти, наше дитя, Прийми нас під своє накриття! У "Велесовій книзі" та на Полтавщині Марену називали Марою, як
називають у Індії й досі. Біля Мари клали великий жмут жалкої кропиви і босоніж
перестрибували через неї. В кінці дійства Мару несли до річки й топили, а віночки
розвішували на деревах. Дехто брав цей убір з собою, щоб прилаштувати в хаті
чи у стайні як оберіг від нечистої сили.

В окремих селах не виготовляли солом'яних опудал, а зрубували гілку з листям і під неї садовили дитину, заквітчували її віночками та живими квітами. У такий спосіб об'єднували Марену (гілку) та Купала, роль якого виконувало дитинча. Чи не споріднено його з Купавоном етрусків та Купідоном римлян.

В слободі Арапівка дівчата рубають гілку клена. Роблять ляльку з трави, зодягають в дитячу сорочку, намисто - і прив'язують до гілки клена. Ця лялька разом з гілкою називається "Марена". На вигоні застромляють гілку з Мареною в землю, щоб стояла. Перед Мареною ставлять стіл, покривають його білою масюнька дитинка свою мамку і гине за нею, так аби парубки гинули за мною". Пускали на воду заготовлені віночки, примовляючи: "Пливи віночку, аж туди, де живе мій милий! Ясна свічечка світи, не згасни! Бистра річечка не втопи мого віночка! Сонечко не спали його! Хай допливе він до моєї долі!" Все це дуже нагадує індоарійське свято "дівалі".

Як правило, кожна дівчина виплітала по два вінки - для себе і судженого. Запалювали прилаштовані зверху свічечки і спрямовували за течією. Якщо вони пливли у парі, то цього року молоді поберуться, а коли урозбіч - не судилося бути разом. Хлопці участі не брали, а лише здаля спостерігали за дією дівчат. Дехто непомітно кидав камінці, щоб віночки спарувалися, інші чекали, коли вони пристануть до берега, щоб взяти на пам'ять. Таких щасливців називали переємцями. Коли ж вінок приставав до ближнього берега - доля ощасливить подружнім життям в рідному селі, коли ж одпливав на той бік - прийдуть свати з сусіднього, а коли крутився на місці чи течія односила одинцем - мусить ще побути в дівках.

Вода, як глибоко вірили українці, очищає тіло та душу, вносить до спраглих сил потужний струмінь віри в життя, наснажує палке бажання творити добро і добробут. Особливо пошановували богиню води Дану на свято чарів, лікарських рослин, кохання, врожайного літа, достатку - на Купайла.

В цю ніч цілюща навіть роса. Добре покачатись, або вмитися нею, або хоч походити босоніж , усе лихе одійде від тебе.
О цій порі не дрімають відьми і чарівниці - простеляють у темному лузі чи в лісі скатертину або ж полотно, довго-довго тягнуть його по траві, аж поки не набереться туди багато роси, а тоді викручують цю росу в горщики; нею добре лікувати худобу, навіть людей: требі тільки знати чарівне замовляння.
Старі знахарки збирають лікарські трави до сходу сонця, бо в цю ніч вони мають особливо цілющу силу.
На Чернігівщині та на Херсонщині напередодні Купала хлопці викопували яму в лісі чи біля води, оздоблювали квітами та гілками, а на середині робили зелений трон - підвищення з дерну. Його обставляли зеленим гіллям.

Дівчата плели вінки - одні напередодні, а другі в день Купала. Ті вінки, що плелися напередодні, виставляли на Сонце, щоб їх "Сонце обцілувало", а вінки, які плели в день Купала, зберігали свіжими - як і ті вінки, що плели для пускання на воду. Поміж себе дівчата вибирали найкращу, найдобрішу і називали Купалочка - фортуна. Гуртом при співі всі дівчата одягали її у вінок, квіти, у зелень, скроплювали Ті водою й з магічними приказками та співами урочисто опускали до ями, зав'язавши очі. Посадивши до ями, вони її заворожували, співали:
... Купалочко-фортуно, ти є там, Подай сюди вінець щастя нам...

Одна з учасниць хороводу підходить до ями і простягає руку. "Купалочка-фортуна" бере один вінок і подає догори. Так увесь час приспівують Купалочці, поки не подасть вінців усім дівчатам. Якщо котрійсь трапиться свіжий, та дівчина буде щаслива у парі, а коли сухий - то буде нещаслива. При цьому дівчата співають:

...Вийди, вийди фортуно
До нашого Лада - гай!
Подаруй віночки нам,
Подаруй віночки нам!
Ой Купало - Купалочка, Віночки подай! Віночки подай!

На Полтавщині пущений на воду вінок переймає "переємець" - наречений дівчини, що має одружитися з нею. Часом хлопці і на човни сідають, та пливуть ловити вінки. Парубок знає, котрий вінок пустила його дівка: вона йому про це каже. Кожна дівка плете вінок, щоб можна було його пізнати. На другий день хлопці хваляться перед дівчатами тими вінками.

Купальська ніч - найкращий час для зачаття дітей. Діти від Купальського шлюбу народжуються на Великдень, що є найщасливішим днем, коли людина приходить у світ Яви. Такі діти народжуються здоровими і витривалими. Саме в цю пору Купало, бог плодючості, любові, веселощів, відзначає весілля бога літнього розквіту сонця Семиярила з життєдайною богинею Даною, Купало-бог земних плодів, якому приносили в жертву хліб - головний плід землі і перші пожитки літнього розквіту. У Купальску ніч бог Купало благословляє зрілість усього сущого, а молодим скріпляє серця любов'ю до життя.

На цьому подвійному святі Води і Вогню відбувається єднання людини і природи, з'являються ягоди в лісі, розквітають найкращі квіти, що п'янять своїм запахом усе живе, а всяке зело набирається чарівних лікувальних та цілющих властивостей, бо в цей день Земля-мати має найбільшу силу, яку віддає всім.

Купальські обряди та звичаї відображають світогляд наших далеких предків, їхні глибокі філософські ідеї про вічність людини, про вищість любові і кохання над усім матеріальним, велику тайну шлюбу, про людське щастя... Можна лише дивуватись мудрості предків, бути враженим глибиною ідеї прагнення до ідеалу, до пізнання природи, себе, світу.


Містерії Купальського свята 95b172d4224c

Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения