ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ
Вы можете оставаться гостем на нашем форуме, но чтоб получить больше информации вам следует пройти регистрацию.
ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ

Объявлен набор в школу славянского язычества. Открыт набор в Школу Рунической Магии и Мантики. Запись в школы производится в административном разделе в подразделе "Запись на обучение в школы форума Другая реальность".
Славянские праздники
Праздники славян
Последние темы
» Красим пасхальные яйца правильно
Козацька зброя лікує EmptyСб Мар 21, 2020 6:27 pm автор Scheila

»  Как вызвать домового, как общаться с домовым
Козацька зброя лікує EmptyПн Мар 16, 2020 10:18 pm автор wild woman

» что нужно для отливок
Козацька зброя лікує EmptyПн Мар 16, 2020 6:01 pm автор А.Триян

» Крадники - Энергетические ловушки.
Козацька зброя лікує EmptyЧт Мар 12, 2020 2:07 pm автор wild woman

» С 8 марта!
Козацька зброя лікує EmptyВс Мар 08, 2020 7:36 pm автор TAIRU

» Тайны колоды Ленорман
Козацька зброя лікує EmptyСб Фев 15, 2020 4:54 am автор wild woman

» Как проверить работают ли на вас руны? (с) Серый Ангел
Козацька зброя лікує EmptyЧт Фев 13, 2020 11:20 pm автор Puma778

» "Как гарантированно получать желаемое или о том, как говорить, что б нас услышали. "
Козацька зброя лікує EmptyСб Фев 08, 2020 5:55 am автор wild woman

» Став "ЗОМ" (закрыть от всех мужиков)
Козацька зброя лікує EmptyСб Фев 08, 2020 12:35 am автор ингвар

» ЗДРАВСТВУЙТЕ!
Козацька зброя лікує EmptyВт Фев 04, 2020 4:07 pm автор Эфа

» Доброго времени суток
Козацька зброя лікує EmptyПн Фев 03, 2020 10:16 pm автор ингвар

» Арабский талисман кукла от черной магии
Козацька зброя лікує EmptyПт Янв 31, 2020 4:04 pm автор donkan

» С Рождеством!
Козацька зброя лікує EmptyВт Дек 24, 2019 9:14 pm автор TAIRU

» Представьтесь, пожалуйста
Козацька зброя лікує EmptyПт Дек 13, 2019 1:31 am автор Тата 72

» Мой аккаунт "жив"! Прошу не удалять!
Козацька зброя лікує EmptyВс Дек 08, 2019 11:48 am автор Magnetics

Кто сейчас на форуме
Сейчас посетителей на форуме: 68, из них зарегистрированных: 0, скрытых: 0 и гостей: 68 :: 2 поисковых систем

Нет

Больше всего посетителей (458) здесь было Пт Мар 20, 2015 4:45 pm

Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ » Белая магия » Украинская магия » познавательное » Козацька зброя лікує

Козацька зброя лікує

Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

1Козацька зброя лікує Empty Козацька зброя лікує в Пт Авг 31, 2012 2:59 am

?????


Гость
Зараз про миролюбство сусідньої держави легко судити: оснащує армію наступальним озброєнням – чекай війни, оборонним – мир буде. А колись? Теж без проблем: купують мечі-шаблі серійно, будують-ліплять кузні-зброярні, та ще й власні варіанти шпаг чи арбалетів вигадують – усе ясно... Про миролюбство лицарів степових, про схильність їх до захисту власних набутків, оборони свого народу інколи свідчать походження та характер їхньої зброї.
Спочатку, за свідченням арабського посла Ібн-Фоллана, „у кожного з русів є сокира, великий ніж та меч, вони нікуди не ходять без зброї. Мечі їхні широкі і французької роботи”.
Ібн-Даст додає до арсеналу дружинників легкі кольчуги, списи, дротики та щити. Козаки від кольчуг-щитів відмовилися одразу: лишитися пораненим під їхнім захистом, потрапити в полон – гірка доля. Перемогти або загинути. До того ж від важких обладунків тяжко, у них гірше маневрувати. Дротик, син списа, вмер сам собою. З великого ножна вийшла мала шабля, меч замінили на шаблю велику. Хоча довгі й широкі ножі підсагайдачні побутували ще довго. Як і футляр для сагайдака-комплекту - лука із стрілами. Шаблі носили при лівім боці, поблизу налуччя (футляра для стріл). Успадковані зразки зброї виготовляли самотужки, вони, переважно, малоякісні. Другу, значно більшу частку холодної, або „білої”, зброї, добували у боях-походах. Вона високої якості, леза переважно дамаської або німецької сталі, ефеси багато оздоблені. Трофеї давали змогу добирати. Шабля козацька злегка вигнута, але не так, як турецький ятаган. Вона – зброя рубляча; колючими лишалися кинджал та піка. Піка складалася із сталевого списа й дерев’яного держака. Держак – з берези або сосни, довжина піки – до 8 метрів. Запорожці пік не любили, бо знали: вони занадто громіздкі в ближньому бою. Від московських походів Сагайдачного у війську вкоренилися трофейні російські шашки. Кинджал теж трофейний, здобутий від бійців східних – турок, ще більше – татар. Це обопільногострий ніж, його любили розвідники і пластуни. Бойова сокира князів Київської Русі після татарської навали помандрувала до земель Галицьких, де перетворилась на топірець – улюблену легку зброю гуцулів. У цілому, холодна зброя до Богдана Хмельницького в Україні й на Січі мало виготовлялась, але нею часто-густо лікувалися. Обставина для оповіді важлива. Леза розпускали у воді, так само й загартовували у вогні, охолоджували знов-таки у воді. Нею поїли знесилених, тяжкопоранених. Давали також тим, хто від ран втратив багато крові. Заговорювали над „залізницею” пропасниці, навіювання. Тією ж водою з домішками іржі лікувалися від болю у печінці, туги-нудьги. На ній, ще гарячій, робили трав’яні настої. Залізну воду не варили – втрачала цілющість. Вона повинна була лише зігріватись од розпеченого заліза. Зброя, оброблена ковалем-циганом чи угорцем, - магічна, щаслива. Вона відвертає нечисту силу, тамує жорстокість ворога. Поранивши, з сідла вибивши, не доб’є – рука не підійметься. Жінка, умита водою, у якій циганська шабля охолоджувалася-купалася, уникне татарського полону, невільничого ринку. Коли ж ні – то ніде рабою гнаною не буде! Як-от Роксолана. Часи проминули, „біла” зброя висить по колекціях, по музеях.
Переплетіння козацької медицини з медициною, так би мовити, жіночою, їхня сполука зустрічаються часто: чи на Січі, чи поза нею – люди під однаковими бідами жили, від подібних хвороб страждали. Окрім залізної, вживали ще мідяну, часом бронзову, кремневу та глинисту води. Проте вжиток їх дуже втаємничений. Боялися осуду церкви. Бо: 1) лікували ними цигани, віщуни-шептуни, за розумінням батюшок, мало не чорти; 2) намагалися допомогти психічним та нервовим хворим. Релігія об’єднувала їх як „блаженних”. Над ними – „длань Господа”. Лікувати їх – шкідлива, противна Богові річ. Чи ходила поміж козаками купована зброя? Так. Купував шаблю козак, коли хотів подарувати її вірному джурі. Висвячувався той у лицарі степові, тож наставник-учитель робив подарунок. Здебільшого ті шаблі, не так коштовні, як майстерно знавцями зроблені, мусили бути гострими, легкими - по руці власника. Мусили молоденького рятувати, доки впевненості набуде.
Попри все у мирні часи не бідували: одні заробляли на Дніпровських залогах, збираючи з іноземців-купців мито, супроводячи каравани. Інші по січах торгували пивом-медом, збіжжям. Треті пасікували й медоварили. Грошики водилися. Могли дозволити собі подарунка джурі зробити. Згодом дарунок успадковувала родина колишнього козачка. Оберегом їй шабля правила. Навіть зараз, попри всі війни, голодомори, бідування жорстокого віку, зустрінеш стареньку інколи у світлиці селянської хати. Не дивуйтеся – дивіться, то висить слава наша! Біоенергетики реєструють надзвичайно високу позитивну ауру козачкових шабель. З душею й любов’ю дарували, ось вона й донині душею доброю світить! Шабля екс-джурі – подарунок діючий, чимало двобоїв у неї за плечима. Зброя гетьмана й старшини – теж дарунки, але – нероби. Хоча булавою й пірначем шаблю вибити легко, голову ворогові розкраяти – скільки завгодно! Тільки ж хто з ними буде наражатися на небезпеку? Деякі шаблі за пишного оздоблення держака й піхов дарункам збройним не поступляться. Особливо одібрані у шляхти – чим панок бідніший, тим шабля багатша. Але ними інколи не в битвах вимахували – перед панянками на балах красувались. А що ж старшина? Теж на цяцьки потягло? Частково – не без того. Основна ж причина інша: од дарунка відмовитись – образа; дарунок же міг виявитися троянським конем. Коштовності, згідно з повір’ям, відвертали злий намір „приятеля”-дарителя, не давали загинути від власної шаблі. Згодом повір’я забулося, коштовною зброєю милуються в музеях. Дивуються – як це козаки з собою такі цінності брали, не боячись, що пограбують.
Слід сказати, що зброю святили та відмолювали від „злого ока – ворожого наміру”. Цікава деталь: попри всі молитви, біоенергетики знаходять серед зброї – дарунків короля, царя, хана – чимало носіїв негативної енергії. Чи то недостатньо освячували, чи згодом „забруднилася”? За часів козаччини вогнепальна зброя вже витіснила лук та стріли з поля бою. Однак від часів Сагайдачного залишився лук: а) зброєю, на якій тренували міцність руки, влучність пострілів джури; б) засобом сторож козацьких: стрілою можна було знести верхівця безшумно, не полохаючи цілого загону. Стріли наносили рани найглибші, найтяжчі. Ті рани лікували звіробійною олією, маслом горіха, полиновою медовухою тощо. Добре відомі успіхи українських лучників. Вони мають козацькі витоки. Опіки, найтяжчі радіаційні ураження шкіри лікує звіробійна олія. Трохи призабулися „залізниця”, „мідяниця” й інші. Але всі вони, так само як залізомісткі мінеральні води України, ще дочекаються свого часу.

Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения