Повір"я на Долю і Недолю

- двійник бере участь у поминальних обідах, прилаштувавшись
між образами;

- душа-доля часто перевідує оселю, а тому не годиться вимітати
сміття через поріг, бо запиляться душі родичів померлих, а вони
піклуються родинним добробутом, відганяють нечисті сили, тобто,
сприяють добрій долі;

- Доля померлого сидить на його могилі, а коли має трапитися
щось лихе у його родині, перевідує оселю і попереджає про це;

- Долю родичів викликати не можна, тому що замість Долі може
зявитися Недоля чужого роду;

- Якщо людина прогніває свого ангела, то їй уже ніде нема спо-
кою: ангел від нього віддаляється і плаче, а в цей час приходить
Лихо;

- при народженні немовляти Бог прив’язує крижмом Долю
(іменний хрест) на спині. Протягом року за малям доглядає ангел-
охоронець (він весь час позаду знаходиться, на крижмі). Після то-
го, як дитина підросла (зазвичай, коли їй виповнився рік), Долю
(тобто хрест) потрібно перенести на груди, де вона перебуватиме
протягом усього життя. З цією метою батьки дитини відносять
спеціально виготовлені пироги хрещеним батькам та сповивальни-
ці, коли їхній дитині виповниться рік.
Обряд цей називається
″Нести хрещеним пироги″. Навзамін хрещені дарують хрестика, з
яким похресник має постійно ходити, оскільки це означає, що
іменна Доля протягом усього життя буде супроводжувати людину,
йдучи попереду і підказуючи що і як потрібно робити у своєму
житті.

Часто і тепер можна почути вислів: ″Щось недобре моя душа
чує″ або ″Чогось на душі мені важко″. Недобрі передчуття, котрі
справджуються, пов’язуються із віщуванням чи попередженням
своєї Долі.

*****

- понеділок ― тяжкий день, тому не можна починати важливої
роботи;

- у середу та п’ятницю стеж за кожним своїм словом, бо воно
обов’язково збувається;

- не можна сідати на стіл, бо доля відвернеться;

- якщо жінка переодягнеться у нову сорочку у понеділок, то ці-
лий тиждень у господі будуть одні клопоти;

- після заходу сонця не перуть пелюшок і одяг малої дитини,
щоб не накликати лиха;

- перед далекою дорогою треба всім, хто в хаті є, обов’язково
сісти і якусь мить мовчки посидіти, щоб у дорозі було без пригод.

*****

В українців існували так звані заборонні дні, наприклад:

- на Обертіння (9 березня) птиця обертається до гнізда, діти ―до хліба, чоловік ― до дружини; отже, в цей день не можна прати білизну, бо, перучи, обертаєшся до людей спиною, тому і до тебе все повернеться не тією стороною, як ти того бажаєш;

- у день усіх святих (1 листопада) не слід шинкувати капусту;

- щоб уберегти посіви від горобців, на Різдво не викидали на сміття старого віника;

- на Благовіщення було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок: як будуть працювати, то неодмінно відріжуть ніжку своїй ще не народженій дитині; заборонялося у цей день позичати вогонь і т.п.