Прикмети на Івана Купала

В народі є така прикмета, щоб бути здоровим, треба викупатися в ранковій росі на Івана Купала. Ніч чарівна і в цю ніч колись зачинали дітей. А всі трави набираються Божественної енергії і мають цілющу властивість.Бог ще раз влітку охрещує Землю і вода теж має цілющу властивість, а стрибаючи через вогнище люди вогнем очищують себе, спалюючи зло в собі і на собі (хвороби).Як говорять біоенергетики: "мінусову" енергію.


*********

Шовком трави розстелились під ногами,
сиві краплини роси вмивають їх. Я падаю і купаюсь у травах росяних, у сльозах ранкової зорі Венери. Зорі любові і закоханих, щоб тіло її упруге мати, щоб потім тебе ним спокушати. А спокусивши, народити дітей красивих.

Качаюсь у траві, у тій росі на Івана та й на Купайла, Святим Духом вона просякнута, Божою Благодаттю оповита.

Трава, трава, чарівна роса,
Зціли мене, моє тіло зціли,
Дай краси йому,дай сили
На зачаття доньки та сина.
Нехай народяться вони гарні та сильні,
На радість батькам та всій родині,
Щоб гірка доля та неволя їх не спокусили,
А тільки щастя і любов їх на Землі зігріли.
Щоб гарне майбуття мали,
Країну з колін підіймали,
Нові вершини подолали,
Божими помислами вони жили.

Прощання з Ярилом, зустріч з Купалою та зачинання дітей ( Купальська ніч)

На Івана Купала біля річки збирається нарід,Вогонь Купальський запалює, кругом нього ходить, хороводи водить,пісні співає, Ярила і Купала закликає:

"Прийди Ярило ,Весно-красно,
Погуляй з нами в цю ніч Купальську,прекрасну,
Побудь ще з нами в цю ніч останню ,
Ми тебе величаємо та зазиваємо.
Прийди й ти Літо, прийди Купало,
Накоси трави духм'яної,
Нехай сонце висушить її на сіно,
Щоб взимку корова їла ,
Давала молоко, а теля ссало його,
Щоб дітям пити, їсти, що було,
А ми тебе будемо славити, прославляти,
До стола закликати, медовухою частувати".
Прийшов Ярило, медовухи налили йому,
Захмелів він та й заснув, кинули його до вогню,
Хай горить він, згорає, в останню путь душа відлітає,
Місце на сінокосі, покосі, Купалі вступає,
А ми його будемо поминати,
Медовуху пити, наливати і про нього пам'ятати,
Який Весна гарний плід свій зачала,
Та й Літу його на зростання, викохування передала.
Тим часом дівчата вінки плели та й по воді пускали:
"Пливи віночку пливи, судженого мені знайди,
Не кривого, не лихого,не бідного, не скупого,
Не товстого, ні худого, а гарного і прямого,
Щедрого і багатого, щоб любив і на руках носив,
Робити нічого не давав, сам на хліб заробляв,
Тільки лелеяв мене і коси заплітав,
Діточок наших гостинцями балував".
Вогонь Купальський горить, іскрами летить,
Хлопці й дівчата по парам розбрелись,
За руки побрались і через вогонь стрибають,
Поряд на сопілках музики грають, пісню вони співають:
"Гори Вогне, гори ясний, не згорай, нас не спепеляй,
А хвороби наші, що за рік набралися поспепеляй,
Ми сорочки поскидаємо, у вогонь їх покидаємо,
Нехай вони згорають , а ми голі через вогонь пострибаємо.
Молитов шлюбних поспіваємо,
Очистимо лушу свою і тіло,
А потім до шлюбу підемо, повінчаємось,
Під деревами, на травах п'янких покохаємось.
Зачнемо дітей в цю Купальську ніч на росі.
Нехай народяться вони гарні і сильні,
Чуйні, добрі і сміливі на радість родини,
Щоб в час негоди батьків і коханих захищали, і за себе постояли"

— Купала справляють у ніч із 6 на 7 липня — перед днем Івана Хрестителя, тому й кажуть на нього Івана Купала, — розповідає 70-річна Олена Юрчук із села Горошків Тетіївського району на Київщині.

Купальської ночі дівчата та хлопці стрибали через велике вогнище, яке розкладали біля купальського дерева.
— За моєї молодості справляли Купала в нашому селі на гулицях — це у нас не вулицю так називають, а місце, де на гульню молодьож збирається. На кожному кутку ставили зрубану вербу — її називають купайло. Мали теє зробити хлопці, а дівчата — прикрасити купайло. Підуть удень на поле, назбирають квіток — мак, сокирки, васильки, ромашки. Цілий день їх тримали у льоху, шоб не пов'янули, а ввечері крутили з них вінки й букетики на довгих нитках і чіпляли на ту вербу. І скрізь-скрізь рожу натикають. І старається гулиця перед гулицею, у кого пишніше да краще теє купайло буде. Поряд ставили ще й "будякове купайло" із кропиви, колючого бур'яну, реп'яхів усяких. Воно наче оберіг, бо купальська ніч — вона ж до усяких чарів. Ну а дівчата з хлопців сміються і співають:

Наше купайло будякове,
Погнали хлопці свині в поле.
Ідіть дівчата дивитися,
Як будуть хлопці казитися.

У багатьох селах дотепер є своя традиція прикрашання купальського дерева. У Процеві, поблизу Борисполя під Києвом, на перехрестях доріг ставлять Головатого Івана — 5-метрову тичку з обвитим зіллям колесом нагорі.

У сусідньому Ревному Купайлого Івана роблять із уквітчаного хреста, біля якого ставлять пару чобіт, а зверху настромляють головку капусти або соняшника. У селах на півночі Житомирщини на Івана Купала ставлять хвойку — вбрану вінками ялину або сосну.

— На Івана ставілі з хвойки хрест високий такий. Начієпляєм, начієпляєм на нього вєнков із цвєтов, накрутім свєчєк з берести, пудпалєм їх і туда позастиркуєм, — згадувала 2003-го тоді 84-річна Ольга Сичевська із села Червоносілка на Овруччині. — Цюю хвойку називалі "баба вєдьма". Пуд хвойкою клалі вогонь — назбєрають із усьога сєла і пазносять старих пастолів, з лика зроблєних, накладуть і запалять. І вано так гарно гаріть. Ну маладиє стрибають і спєвають:

Баба-вєдьма на дуб лєзла,
З дуба впала, зєллє копала
Да нашим хлопцам давала.

І шо ти думаєш? Тиє вєдьми, на яких казалі, шо вани людям усякеє зло роблять, обязатєльно прідуть да тога купальськаго вагню — їх туда нємов хто тягнє.
Купальської ночі відьми нібито стають особливо небезпечними. Перекидаються на жаб, кішок, колесо або копицю сіна і можуть будь-кого перелякати до смерті, відібрати молоко у корови і здоров'я у людини.

Ольга Сичевська розповідала, що в ніч на Купала всім треба було обов'язково скупатися в річці, бо купальська вода змиває всі хвороби та гріхи з людини. Тому пильнували: хто купальської ночі не купається, та і є відьма. Таку обливали водою. Це надовго позбавляло її здатності шкодити людям і худобі.

— А на самого Івана Купала, вдень, в нас ніхто не купається, бояться купатися, бо, кажуть, обязатільно хтось утопиться. У нас біля села тече річечка Молочна, притока Росі. Ми туди несемо чучело Купала й топимо його там, — говорить Олена Юрчук. — Робимо такую ляльку, як людину: на хрестовину напинаємо, одіваємо на неї плахту, сорочку, намисто й біля греблі топимо. А вербу купальську всі сильно хотять розламати. Кидаються на неї на конець празника і цю гілочку, яку виламав, кожний несе на город і на огірки кладе. Це шоб вони не посохли і гарно в'язалися.


Холера боїться іванівського полину


— На Вєдьмарське Купало, кажуть, усякеє зєллє трєба збірать до сход сонца, бо вано всєнькеє помачне ад усякаї хвароби.У нас у сєлє купальскаї ночі дак всє як адін рабілі з палину, з чарнобильніку таке пєрєвєсло і підперезувалі сєбя замість пояса, — говорила Ольга Сичевська.

— Цеє так рабілі і стариє, і малиє, шоби халєрой нє заболєть. Разказувалі, шо халєра тая ходіть ад сєла да сєла. Шо вана паказуєтса людям жєншиной і має двє дочкі. Вани, казалі, єй памагають людей маріть. А полину вани баятса. Палин усяку нєчість адганяє.

Холера, за народними переказами, з'являється перед людьми у вигляді гарної на вроду, повновидої немолодої жінки. Вбрана вона "по-панськи". Якщо пильно придивитися, то під довгою пишною спідницею замість ніг можна розгледіти роздвоєні копита. Холера мандрує із двома доньками тарантасом або бричкою від села до села. Отруює воду в колодязях, а дочки насилають на людей кривавий понос.

Боїться холера тільки іванівського полину та колядок і щедрівок. Якщо почує, що в селі незаймані дівчата й "чесні" вдови влітку в спеку співають колядок, розвертається і їде геть на інші села. Щоб холера знову не зайшла, треба найняти молебень на "наколядовані" гроші й поставити у церкві велику свічку перед образом Матері Божої.

В Україні вперше випадки захворювання на азійську холеру зафіксували 1830 року в Київській, Полтавській і Подільській губерніях. Протягом ХІХ ст. на півдні України — Одещині, Миколаївщині і в Криму — епідемії холери спалахували майже щороку під час літньої спеки. 1910 року на Волині й у Галичині недуга забрала життя десятків тисяч людей. За свідченням очевидців, в кожному селі щодня ховали від п'яти до восьми померлих від пошесті.

Загалом у ХІХ ст. від холери у світі померли близько двох мільйонів осіб.

Знайдені купальської ночі гроші можуть призвести до божевілля
— Кажуть, шо на Івана ноччу клади пересушуютса. Вани виходять із зємлі і гарять вогнем так яскрава-яскрава, — розказувала Ольга Сичевська. — А токі, шоб той клад пабачіть, нада знать, дє цвєте папоротнік. Іще баба мая мєні разказувала, як на Купала цвєтє папоротнік. Кажуть, шо то токі у 12 часов ночі і токі на адну мінуту. Той, хто тую квєтку зорве, єму усьо будє аткриватса: замкі, двєри, усє тайни, под земльою клади і про шо худоба гаворіть.

Сховані в землі, печері або стіні будинку скарби, вважали, були закляті їхніми власниками. Тому "нечисті": їх охороняє зла сила — спеціальні демони, кладенець або скарбник. Таких обирає поміж себе нечисть купальської ночі.

Скарби відкриваються тільки тому, хто знає магічні засоби й замовляння. Щоби скарб давався в руки, казали, що треба мати при собі кутній зуб покійника і квітку папороті або розрив-трави, зірвані на Івана Купала. Аби дістати цвіт папороті, опівночі її кущ потрібно задкуючи обійти тричі зі страсною свічкою, херувимським ладаном і торішньою дарниковою проскуркою. На тому місці, де купальської ночі засвітився скарб або загорілася в лісі свічка, слід покласти окраєць хліба, тричі перехреститися й проказати:

Во ім'я Отця і Сина,
Мої гроші, твоя судина.

Тільки після цього скарб можна забирати, а скриню або посудину, в якій він був, треба залишити в землі.
Знайдені купальської ночі гроші зазвичай не приносять щастя їхньому власникові. Він або тяжко захворіє, або збожеволіє, або раптово помре. Бо ці скарби закляті бісами "на чиюсь голову". Часто прокляття падає на всю сім'ю аж до сьомого коліна. Тільки сиротам знайдений скарб дає щастя й здоров'я. Щоб отримане багатство пішло на користь, частину грошей треба віддати на церкву. Інакше скарб і щаслива доля втечуть від нового хазяїна.


Олена ЧЕБАНЮК

Прикмети й обряди на Івана Купала

Свято Івана Купала асоціюється з молодістю, веселощами, нестримністю, магією, заміжжям і очищенням. Його поважають у селах, радо відзначають у великих містах. Згадаймо прикмети й обряди на Івана Купала, щоб не лише цікаво зустріти свято, а й покращити здоров'я, поворожити на нареченого.

Якщо в день Івана Купала вмитися росою, пройдуть вугрі та прищі, якщо росою окропити дім і ліжко, зникнуть таргани й клопи.

У ніч на Івана Купала треба розпалити багаття, щоб відігнати погань і очиститися. Хто краще та вище стрибне - той буде щасливим. Якщо через багаття перевести домашню худобу, можна захистити її від мору. Якщо мати спалить у такому очисному багатті одяг хворої дитини, у вогонь підуть і всі хвороби.
Усюди в купальську ніч дівчата плетуть вінки з рослини під назвою брат-і-сестра, лопуха, богородицької трави, ведмежого вушка, пускають їх із запаленою свічкою на воду. Якщо вінок одразу тоне, отже коханий розлюбив і не вдасться вийти за нього заміж. Ті, в кого вінок приплив до берега, залишаться незаміжніми. У кого вінок найдальше пропливе, та буде найщасливішою, а та, в котрої найдовше прогорить свічка, проживе найдовше.

У ніч на Івана Купала активізуються злі сили, тому на поріг і підвіконня треба класти кропиву, щоб відбити їх напад.
Якщо в Іванову ніч зібрати олію з мурашиних куп, вона допоможе від багатьох хвороб.

Якщо вночі напередодні Івана Купала зірвати квітки брат-і-сестри та покласти по кутках дому, злодії не зможуть підійти до дому, бо квітки рослини розмовлятимуть, створюючи видимість присутності господарів.

Опівночі треба зірвати наосліп квіти та підкласти під подушку, а вранці перевірити, скільки різних трав вдалося зібрати. Якщо вдасться набрати дванадцять трав, цього року буде весілля. Також під голову кладуть подорожник або трипутник, примовляючи: «Трипутник-попутник, живеш при дорозі, бачиш малого і старого, скажи мого судженого!».
Якщо на Івана Купала до сходу сонця пронести через череду тварин ведмежу голову і зарити її потім посеред двору, весь рік чисельність худоби буде стабільною.

У день Івана Купала треба неодмінно піти в лазню, прихопивши з собою новий березовий віник із квітами рослини брат-і-сестра та папороттю або віник, зроблений із трав, зібраних у купальську ніч. Із таким віником можна зміцнити здоров'я та поворожити на заміжжя. Щоб зміцнити здоров'я, треба добряче гарненько попаритися і побити себе віником. Щоб поворожити на заміжжя, слід вийти з лазні й кинути віник за спину - у якому напрямку полетить, туди й заміж можна піти.

Якщо в купальський день перелізти через дванадцять городів, збудуться бажання.


Також у день Івана Купала варто примітити:

- якщо в день Івана Купала сильна роса, буде багатий врожай огірків;

- якщо в ніч на Івана Купала в небі багато зірок, буде багато грибів;

- якщо піде дощ, через 5 днів сонце засміється.