ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ
Вы можете оставаться гостем на нашем форуме, но чтоб получить больше информации вам следует пройти регистрацию.
ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ
Вы можете оставаться гостем на нашем форуме, но чтоб получить больше информации вам следует пройти регистрацию.
ДРУГАЯ РЕАЛЬНОСТЬ

Объявлен набор в школу славянского язычества. Открыт набор в Школу Рунической Магии и Мантики. Запись в школы производится в административном разделе в подразделе "Запись на обучение в школы форума Другая реальность".
Славянские праздники
Праздники славян
Последние темы
» Жизнь на ДР возвращается!
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyПт Июн 07, 2024 12:12 am автор мерзавка

» Про образы женские (в Концепции…)
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyВс Дек 31, 2023 2:19 am автор Huseyn

» О полноценной, защищённой структуре Семьи (в «Концепции …»)
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyВт Ноя 21, 2023 11:18 pm автор Huseyn

» Чтобы развести
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyСр Авг 23, 2023 3:06 am автор Феруза

» О причине конфликтов семейных и о Травме Каина
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyСр Май 17, 2023 12:21 am автор Huseyn

» О браке /в «Концепции …»/
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyСр Апр 19, 2023 1:54 am автор Huseyn

» Опрос по направлениям в обучении
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyВт Фев 21, 2023 4:39 pm автор апрелька

» Важно!!!! При обращении за диагностикой и гаданием.
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyВт Фев 21, 2023 3:06 pm автор апрелька

» Книга жалоб и предложений
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyВт Фев 21, 2023 3:01 pm автор апрелька

»  /продолжение/ Концепции о Элементах …
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyПт Фев 10, 2023 12:26 am автор Huseyn

» Здравствуйте!
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyЧт Дек 01, 2022 5:04 pm автор Lirri

» Чистка помещения Квеортом
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyВс Ноя 27, 2022 3:51 pm автор А5виктория

» Кукла - оберег.
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyПт Ноя 25, 2022 4:52 pm автор МарияN

» Концепция о Элементах /беспредельного пространства/ (продолжение)
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyПт Ноя 04, 2022 3:14 pm автор Huseyn

» Концепция о Элементах /беспредельного пространства/
Народний календар.Русалії. Нявський Великдень EmptyПн Сен 26, 2022 9:36 pm автор Huseyn

Кто сейчас на форуме
Сейчас посетителей на форуме: 18, из них зарегистрированных: 0, скрытых: 0 и гостей: 18 :: 2 поисковых систем

Нет

Больше всего посетителей (485) здесь было Вс Окт 20, 2024 4:22 pm

Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

Народний календар.Русалії. Нявський Великдень

Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

laima

laima

За народними віруваннями, в Русальний тиждень, коли цвіте жито, русалки виходять з води і гуляють по полях та лісах. Вони полюють на молодих парубків та дівчат і заманюють їх у своє підводне царство. Особливо небезпечно купатися в річках цього тижня, бо русалки залоскочуть і залишать в себе.

За одними етнографічними даними, Русальний тиждень, який ще мав назву – Русалії, тривав протягом Зеленого тижня, за іншими – протягом наступного, вже після Зеленої неділі.

Русалки в цей тиждень можуть залоскотати парубків і дівчат на смерть. Тому аби не потрапити до їхніх рук, треба носити з собою полин та любисток, що відганятиме їх.

Підстерігаючи перехожого за околицею села, русалка запитувала його: «Полин чи петрушка?» Якщо покажеш полин, русалка зникає, якщо ж відповіси «петрушка», то вона каже: «Ти моя душка!» і може залоскотати на смерть.

Найпоширенішою була думка про те, на Русальному тижні у полі, лісі і понад ставами та ріками ходять неприкаяні душі самогубців і дівчат-утоплениць, що перетворилися в русалок. Русалками стали і потерчата – мертвонароджені діти, після поширення християнства – померлі нехрещені діти.

В давні часи тих, хто помер «не своєю смертю», хоронили окремо від загальних місць поховання: у лісах, полях, на перехрестях доріг. Русалки (нявки, мавки, потерчата) обживали певне місце – поле, ліс, річку, ставок чи болото.

В народі до них було неоднозначне ставлення: в одних місцевостях їм симпатизували, їх жаліли, вважаючи їх добрими, але скривдженими, подекуди навіть ставилися до них з повагою – «бо вони опікали ниви, ліси і воду». В інших краях їх вважали «нечистю», якій треба догоджати і задобрювати, аби не заподіяли лиха. Переважно вважалося, що «вони здатні вчинити зле: наслати град, зливу, бурю, розтолочити жито чи залоскотати своїх однолітків на смерть».

Особливо небезпечними були русалки в перший по Зелених святах четвер – це Нявський четвер, або Русальний Великдень. В цей день русалки та нявки (мавки) ходять полями, граються біля води та на узлісках – “їхні душі випущені на волю”. І це єдина пора, коли вони можуть набувати людську подобу і споживати звичайну їжу.

На Русалії для русалок і мавок («щоб бавилися й нас не зачіпали») дівчата влаштовували ритуальне дійство “завивання вінків”, яке в одних місцевостях робили в четвер напередодні Трійці, а в інших – після неї. Вони гуртом йшли до лісу і завивали вінки з тонких гілочок на живих березах, які мали зберігатися аж до понеділка, коли влаштовували проводи русалок.

Перед тим, як йти до лісу на вінкоплети, вранці готували обрядові пиріжки і яєшню, яка, як пише Василь Скуратівський у своїй книжці “Русалії”, була обов’язковою в трійчанських обрядах.

На Нявський Великдень, «щоб не розгнівити померлих душ», остерігались працювати, особливо сіяти борошно в діжу – «бо з’явиться багато русалок». Зранку жінки пекли паски-бабки, фарбували в жовте крашанки, але шкарлупки від яєць не викидали на воду – як на Великдень – «бо довкола них збереться гурт русалок».

Деінде на підвіконня клали гарячий хліб – вважаючи, що від пари і запаху русалки будуть ситі. Протягом Русального тижня, особливо в четвер, по всіх регіонах Україні жінки розвішували на деревах полотно, аби нявки взяли його собі для сорочок. В народі русалок уявляли як дівчат надприродної краси – з білим або трохи синюватим кольором тіла і розкішною розпущеною косою. Вони одягнені у прозорий одяг або ж були зовсім голі.

В деяких українських селах побутував такий звичай: дівчата зі сходом сонця несли в поле житній хліб, спечений на святій воді. Його розламували на невеличкі шматочки й розносили по нивах – «для русалок, щоб жито родило».

Перший після русального тижня понеділок був днем Проводів русалок. На Поліссі – в регіоні, де найповніше збереглися ці реліктові обряди, – ще наприкінці 19 століття звичай проводів русалок був в активному вжитку.

Дівчата плели віночки, вибирали з поміж себе найгарнішу і найстрункішу – прикрашали її квітами та стрічками. Як тільки сходив місяць, у білих сорочках та намистах, взявшись за руки, виходили вони за село, а попереду йшла обрана ними «русалка». Всі дівчата мали розплетене волосся і вінок на голові.

Похід дівчат нагадував хоровод – перша пара зводила вгору руки, утворюючи своєрідні «ворота», через які попарно проходили інші учасниці. Дійство супроводжувалося русальними піснями, розпалюванням багаття, через яке дівчата стрибали. До них долучались і хлопці. Це нагадує купальські забави, але з тією відмінністю, що свої віночки дівчата кидали на парубків і розбігалися геть. Натомість «русалка» намагалася упіймати котрусь із подруг і полоскотати.

Опівночі всі поверталися в село, вважаючи, що тепер русалки перебуватимуть у своїх угіддях до наступного Нявського Великодня.


Народний календар.Русалії. Нявський Великдень 95b172d4224c

Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения