Велесова книга:Дощечка 5 А та Б

Дощечка 5 А

Це з підкорення

починали ми те заселення.

Мовимо, що так літ

за тисячу п'ятсот до Діра

пішли Прадіди

до гори Карпатської

і там оселилися і жили ладно.

Бо то родами

правили отці-родичі,

а старійшиною роду був Щек,

од оріян той був.

Перун благоволив нам,

бо то старалися.

І таким було життя п'ятсот літ,

а потім подалися на схід сонця

і пішли до Дніпра.

Бо та ріка є, що до моря тече.

І там на півночі

оселилися на ній.



І називали Дніпро Прип'яттю,

як і отці називали

Дніпро Прип'яттю.

І там осіли п'ятсот літ.

І віче правило всім,

і Богами були хранимі від многих,

називаючи себе язичниками

Іллірійців було багато

там осіли і стали огнищанами.

І там худоба водилася

в степах ,і там тільки

Богами оберігатись могла.

І так, як рекли , відпочили,

і наскладали много золота,

і в багатстві проживали.


Дощечка 5 Б


Отож, ці язичники (плем"я)

повернулися до півдня

і самих залишили нас.

І так йшли, ведучи худобу:

корів своїх і биків.

І тут побачили багато птахів,

які летіли до нас.

А ті галки і ворони

від їжі летіли –

був покорм великий у степах.

Бо то племена

костобоків налізли

і багато було поранених,

і кров лилася тут,

коли несподівано сікли голови

ворогам своїм,

а ті вороння поїдало.

І там Стрибог

свистів у степах,

а Борей гудів до полуночі,

тривожачи нас.

Тут була січа велика –

язичники і костобоки билися

із злодіями і крадіями

худоби нашої...

І була та боротьба за двісті літ.

І наші родичі відійшли до лісів

і там оселилися.



А за сто літ з'явилися там

готи Германаріха,

озлоблені на нас.

І тут була боротьба велика:

готи були потіснені

і відтручені до Дінця і Дону.

А Германаріх пив вино,

що буде любим братом

з воєводами нашими.

І так все владналося,

почалося нове життя.